Своими воспоминаниями от перипетий той игры, а также о последних новостях из расположения Барселоны, защитник рассказал в интервью руководителю Информационного центра Украина-2012.

- Дмитре, у суботу ти у складі Барселони зіграв на легендарному - стадіоні Сан-Мамес - у Більбао. Барселона не виграла, чи завадило це Тобі відчути атмосферу арени? - -

- Я давно знайомий з історією Атлетика з Більбао, мені подобається - команда вже тому, - що там грають виключно баски. Місцеві фанати дуже пишаються цим фактом, - до того ж - Атлетик - це одна із трьох команд, яка ні разу не залишала - Примеру. Тому, скажу відверто, мені давно хотілося зіграти саме на цьому стадіоні: - публіка там, певно, найагресивніша не лише в Іспанії – в Європі.

Баски - несамовито підтримують своїх - - за прикладом англійців: незалежно від того, які результати показує команда. - А самі футболісти більшою мірою грають серцем, аніж - холодною головою. Справді, було цікаво. І хоч ми не виграли, - емоцій в мене залишилося купа. Навіть на фоні того, що зараз все в Іспанії для мене нове, гра у Більбао - все одно - вирізнялася, перш за все аурою - на Сан-Мамесі.

- Ти відчув якусь агресію щодо себе, - як щодо - гравця команди-супротивника?

- Мені більше сподобалося. Там культура фанатів така, що більше вболівають за своїх, аніж проти суперників.

- Вихід Анрі на поле - у Більбао вболівальники - зустріли свистом. - Як самі гравці-партнери по Барсі - - сприйняли те, що Анрі зіграв рукою у матчі Франція-Ірландія і щиро радів голу після цього? -

- Коли ми летіли в Більбао, я саме - сидів поруч з Анрі і ми обговорювали - - цей епізод. Минулого - четверга на тренування Барселони приїхало багато ірландських журналістів, котрі розвісили фотографії Анрі біля виходу з - бази, нам навіть порадили виїжджати з комплексу через чорний вихід. Сам - Анрі не бачить в тому, що зробив нічого кримінального. Каже, що гра складається з таких моментів: їх багато. Тепер же, як він сам розповідає, навіть до його приватного будинку - приїздили журналісти з Ірландії і влаштовували акції.

- Ці акції влаштовували журналісти, а не вболівальники?

- Так, саме журналісти. Тут, в Барселоні зараз дуже багато ірландських журналістів. Це все набирає серйозних обертів. Мені самому дивно, що це саме журналісти, адже я швидше чув про агресивність - ірландських фанатів, але акули пера, як бачите, теж можуть переслідувати.

- А - - якщо би такий епізод - виник з тобою, - зізнався би судді, що підіграв - рукою?

- Важко сказати. Я впевнений, що на таке питання - не зможе відповісти ніхто. Цю ситуація важко уявити наперед. Щоб її зрозуміти, у цій ситуації потрібно самому побувати. З одного боку ти це робиш для усієї країни. А для Франції це навіть не так, як для України: - там вже звикли до постійних успіхів. Для них не потрапити на чемпіонат світу, було б, навіть я не знаю чим...- - Зараз ми говоримо, що для нас це трагедія, то - що вже казати для них.

- Для нас це, справді, трагедія і драма. - Минуло вже трохи часу. Зараз, поміркувавши, міг би сказати чому - ми не зуміли потрапити на Чемпіонат світу?

- Чесно скажу, мені здалося, що в нас було занадто багато прихованої радості після першої гри. Ніби всі викладалися, все було під контролем, усі готувалися, але десь відчувалося таке, що на виїзді зіграли 0:0, не показавши супер-гри, то, значить, - вдома, при своїх трибунах, ми точно повинні перемогти.

- Тобто занадто оптимістично був сприйнятий нічийний результат на виїзді?

- При такій грі, яка була на виїзді, навіть не знаю, що гірше - мінімальна поразка чи 0-0. Суха нічия означає, що гра-відповідь - буде нервовою. Якщо команда виграє в себе вдома 1:0 і їде на виїзд, це, фактично, - означає, що вони можуть розслабитися, бо у них є гол у запасі і вони не особливо думають про напад. Пригадую багато таких випадків з власної кар&lsquo-єри. От взяти Зальцбург у матчах із Шахтарем. Ми програли на виїзді 0:1, але з перших хвилин в Донецьку почали їх гнати.

Було очевидно, що команда просто окопається в захисті. Навіть при тому, що вони нам забили на перших хвилинах, ми відповіли трьома і виграли. А при 0-0 - – гостьовій команді - треба теж грати на перемогу, тут у домашніх немає психологічної переваги. Але зараз це вже - - філософія. Я не кажу про журналістів, а про гравців команди. Я перебував усередині і мені здалося, що ми надто оптимістично сприйняли цю нічию.

- Партнери по Барселоні обговорювали нашу поразку? Вони здивовані?

- Вони усі просто в шоці. Кажуть: як - взагалі таке могло статися?! Ще до ігор плей-офф той же - Анрі говорив, - що Греція одна з найгірших команд: сама не грає і не дає іншим грати. Тому француз назвав греків найбільш незручними суперниками. До речі, він мене перший й попереджав: - Дмитре, не радій сильно, що Греція. Будьте дуже уважні.

- На жаль, так і вийшло...-

- Вийшло на 110%. Не знаю, скільки реально загроз вони створили за дві гри? - Дві – три?

- У нас було, як мінімум, удвічі більше.

- Так, як мінімум. Але - у цієї команди є своя лінія, вони від неї не відходять вже багато років. Греки, як не грали у футбол, так і не грають, зате - всі знають, як - організуватися в - оборону, і як - на атаку. При цьому не можу сказати, щоб у них якось особливо була організована контргра: немає чітких траєкторій розіграшу – - скажімо, - три виходи у контратаку за гру, все виходить ніби спонтанно, але результат при цьому - є.

- Ти сам зрозумів, чому ти не вийшов на ці дві гри? Тобі тренер пояснив чому ти залишився в запасі?

- Тренер не повинен індивідуально пояснювати такі речі. Щоправда, це - залежить від конкретного наставника . З іншого боку, я розумію, що команда виграла в Англії без мене, команда переграла Андорру. Від добра, добре не шукають. Тому тренер вирішив нічого не вигадувати.

- З іншого боку ти відіграв багато матчів у відборі і ти заслуговував грати...-

- Єдине про що я думав, це про те, що своєю роботою й своїми зусиллями на тренуваннях, я відверто - не давав приводів мене не ставити на ігри. Тобто, якби я давав такий привід, то, справді би - переживав. А так сам із собою залишився - чесним: - намагався працювати на совість, а вже все інше визначає тренер. Тут абсолютно немає ніяких образ.

- Зіграність на позиції центрального захисника має значення, чи не так? Ви з Кучером багато матчів провели - на високому рівні, і попри те, що він об'єктивно переживав - спад, що важливіше для пари оборонців - купа матчів за клуб чи три гри у збірній, як - у пари Кучер - Хачеріді? -

- Ніяка практика не дасть такого відчуття, як спільна перемога: у попередньому сезоні, коли ми здобули Кубок - УЄФА і весну непогано провели, порозуміння було на високому рівні. Тріумф додає - впевненості. Як на мене, в таких іграх, як з - Грецією, тренери мали враховувати усі дрібниці. Хоч, насправді, це - не дрібниці, а - серйозні речі. З нюансів складається гра. Але, знову ж таки, - усе це - відносно. Хтозна, як би там склалося і якби я зіграв з Кучером, чи грав би Русол... - Ми зараз так говоримо, тому що маємо пропущений м'яч. Якби його нам не забили, то цю тему навіть ніхто б не підіймав.

- З тобою важко не погодитися, але, - аналізуючи той потенціал, який мала збірна, - погодься, - ми не використали повністю усі свої козирі. Якщо брати за рівнем виконавців, ми - вище за греків.

- Немає сумніву, що ми набагато сильніші - в індивідуальному плані. Греція через те й грає в такий своєрідний футбол, бо - немає індивідуально сильних - футболістів, не кажучи вже про зірок. Там готують добротних, простих роботяг. Футболісти, ще за античною традицією – це атлети. У нас є поділ на крайніх захисників, швидких вінгерів, а в них, я для себе відзначив, - незалежно від того, на якій позиції грає - футболіст, - усі, як атлети – збиті, високорослі.

Той же Салпінгідіс – фігура як у борця. Тому, якщо замінити когось із футболістів з основного складу Греції, то нічого принципово не зміниться, усі греки грають за однією схемою. В нас же, якщо змінюється гравець, то від цього багато - залежить, адже кожен футболіст зі своїм індивідуальним набором.

- Михайличенко давав установку атакувати з перших хвилин? -

- Я був присутній тільки на загальній установці. Індивідуальні установки даються впродовж дня. На загальній установці він просто назвав склад. Чогось - додавати - не став.

- Він говорить тільки одинадцятьом футболістам, яка тактика на гру?

- Індивідуально футболіст - викликається - за годину до гри, - йому розповідають - - тактику на матч, пояснюють тактичний план з перших хвилин.

- А коли усі збираються у роздягальні вам не кажуть, що сьогодні у нас завдання атакувати з перших хвилин, не забуваємо про оборону, але атакуємо?

- Такого багато говориться, але - не в день гри. Перед самою граю - у збірній - викликають футболістів по лініях – захист, півзахист, - атака. Так завжди було. На матч з Грецією - була лише одна зміна: раніше все, що говорилося по лінях потім обговорювалося на загальній установці. Цього ж разу на загальній установці все було дуже коротко.

- Ми вже говорили про те, що у нас було більше гольових. Згадаймо два шанси Шевченка на початку матчу. Є сенс говорити про брак фарту чи фарт треба заслужити грою? - - -

- Так. Я взагалі не люблю говорити про такі речі, як фарт, особливо, коли йдеться про спарені матчі. Коли в окремій грі на останній хвилині щось залітає, то можна говорити про везіння. - У нас було ще 60 хвилин після голу. Тому про удачу не став би говорити. Не буду казати - конкретно про Шеву, якщо ж - в цілому, то це і є показник концентрації і майстерності: греки нічого не створили, але забили. А у нас були моменти і ми їх не реалізували. Це і є показник того, хто на скільки напрацював. Виходить, що у конкретних моментах греки були більш зібраними. Якщо нам не вистачило концентрації і холоднокровності, то не думаю, що у цьому потрібно звинувачувати удачу, погоду чи уболівальників. Зараз ми розуміємо, що тоді розігрувалося. Думаю, не у везінні справа.

- Попереду в нас лише товариські ігри. На Чемпіонат світу ми не їдемо. Біль після програшу ще дошкулятиме довго?

- Він не пройде. Лікують лише перемоги. Клин клином вибивають. Якщо йдеться про збірну, то лише успіх на офіційних змаганнях дасть про це забути. Потрібно швидко відходити від перемог і поразок. За цей квиток ми билися два роки і коли його так програєш...- Не знаю, як для кого, але особисто для мене дуже важко буде просто дивитися Чемпіонат світу, дивитися на це свято футболу, на цю атмосферу і думати про те, що міг брати участь у цьому. Мені важко уявити з яким настроєм буду дивитися чемпіонат.

- Процес адаптації до гри Барселони триває. В останньому матчі, в епізоді, коли зрівняли рахунок, ти програв боротьбу, але це ще було перед штрафним майданчиком і партнери теж мали би страхувати. Як сам для себе оцінюєш цей епізод? І, можливо, тренер - - підбадьорив тебе після гри?

- Там мова не йшла про помилку: один суперник залишався і наших два захисники. Звичайно, помилка, що програв верхову дуель, але далі, як то кажуть, помилилася команда. Там ряд помилок було з нашого боку. Розумію, що можливо, основна помилка на мені, але зараз навіть на цьому не хочу загострювати увагу. Ми - й так зараз в такій ситуації, що опустилися на друге місце і потрібно рухатися далі. Окрім того, це неоднозначний момент.

- 29 листопада - - велика гра: ель-класіко Барселона - Реал. Хотілося би вийти на цю гру, чи не так?

- Звичайно, що хотілося би. Це ті матчі, - заради яких - граєш у футбол. Якщо порівняти футболістів, які грають у цих командах, враховуючи - ажіотаж, то це найвищий рівень у футболі.

- Тобі ще не сниться вихід проти Реала на поле у футболці Барселони?

- Мені не сниться. Таких ігор я чекаю з нетерпінням. Чим ближче до гри, тим більше йде підігрівання.

Олександр Гливинський

Інформаційний центр Україна-2012